Для викладачів
Ми даруємо вчителям українських шкіл по всьому світу Мальописи для друку, готовий курс та детальні рекомендації, як з допомогою наших матеріалів почати з дитиною дослідження питань про її свободу, уяву, щастя і силу власної творчості та ідентичності.
Як підготуватися?
Для початку подивіться вступне слово з авторкою Мальописів, мисткинею Алевтиною Кахідзе.
Алевтина – авторка двох Мальописів, які є основою проєкту Freedom Diaries. Українська феміністська мисткиня, перформансистка, медіамисткиня, кураторка та садівниця. Співзасновниця приватної резиденції для іноземних митців та мисткинь у селі Музичі.
Посланниця ООН з питань толерантності в Україні з 2018 року
Воркшоп з Мальописами
Як працювати з Мальописами?
Ми створили цей курс з надією допомогти вам розкрити разом з дітьми серйозні теми через діалоги та мистецтво, з опорою на власні почуття та чуйного дорослого поряд. На цьому шляху і учні, і педагоги зустрінуть певні незручності. Будуть сильні почуття, а іноді і супротив. Це абсолютно нормально. Як дерева стають сильніші під час вітрів та злив, так і психіка людини міцнішає від рефлексії, прийняття та досліджень
Два Мальописи дають можливість проведення 24 занять. Матеріали розроблені з урахуванням принципів травмаінформованої педагогіки та сучасних методик мистецької освіти. Ми радимо використовувати його як частину українознавчого компоненту в українських школах за кордоном та школах в Україні як частину програми з мистецтва або курсів «Я досліджую світ», «Громадянська освіта», а також під час виховних годин. Це інструмент, що поєднує мистецтво, терапію і роботу з українською ідентичністю.
Методичні рекомендації до проєкту Freedom Diaries створені для підтримки вчителів та вчительок українських шкіл за кордоном у роботі з двома мальописами української художниці Алевтини Кахідзе. Ці матеріали призначені для системної педагогічної роботи з дітьми віком 9-15 років, яка поєднує мистецьку освіту з дослідженням тем свободи, пам’яті та усвідомленого громадянства.
Проєкт народився з розуміння особливих потреб українських дітей, які опинилися за кордоном внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Він пропонує безпечний простір та ефективні інструменти для дослідження власної ідентичності через взаємодію з візуальним мистецтвом.
Слово для педагогів від психолога.
Подорож мальописами Алевтини Кахідзе надихає. З валізою свободи, згадуючи минуле, підлітки прямують у майбутнє. Вони міркують про свободу, безпеку, відданість і чесність, про друзів і сім’ю. Мандрують власною уявою та межами держав. Занурюються у глибини пам’яті, відчувають радість і сум. Дізнаються більше про соціальний устрій, громади й громадянство. Обговорюють переселення та імміграцію, планують майбутнє, досліджуючи власну ідентичність.
Цей курс створений із надією розкрити серйозні теми через діалоги та мистецтво, спираючись на власні почуття й чуйного дорослого поруч. Структура занять побудована так, щоб «контейнувати» (обробляти) можливі складні реакції учнів і навчати їх давати собі раду з емоціями. Саме визнання, прийняття й проживання почуттів створює основу для розвитку стійкої, сильної особистості.
Що робити педагогу, коли під час уроку виникають болючі теми
Чому виникають болючі теми?
Наш досвід залишається з нами на все життя. Досвід, пов’язаний із ризиком для життя чи втратою, є потенційно травматичним. Він викликає біль, страх, гнів, безсилля, почуття самотності тощо. Якщо у людини було достатньо внутрішніх сил та зовнішньої підтримки, навіть найскладніші події проживаються і стають минулим. Вони впливають на життя, але не зупиняють його плин. Це як дерево, у якого буря зламала гілку, але не знищила саме дерево: місце зламу загоїться й перестане турбувати, хоча слід залишиться.
Якщо ресурсу було недостатньо, то досвід не проживається й залишається у психіці в «капсулі», очікуючи слушної нагоди для вираження. У цей час працюють захисні механізми: людина може не пам’ятати щось погане і жити звичайним життям. Та іноді певна ситуація або образ нагадує про травматичний досвід — тоді біль повертається. Те, що викликає спогади і відновлює біль, називається тригером.
В атмосфері прийняття й розуміння психіка дитини почувається в безпеці, і ймовірність, що вона доторкнеться до пригнічених почуттів, висока. Таку атмосферу створюють заняття. Тому емоційна реакція дітей під час уроків — це нормальна реакція здорової психіки. Вона може проявлятися активно (плач, гнів, тривога, бажання щось зламати, знецінення всього уроку) або пасивно (апатія, небажання виконувати завдання, самоусунення).
Що робити?
Якщо дитина демонструє поведінкою, тілом або словами складні непережиті почуття, важливо дотримуватись такого алгоритму:
- Сприймати таку поведінку як очікувану й нормальну;
- Назвати те, що відбувається, і нормалізувати це («ти плачеш», «ти злишся», «ти сумуєш» — це нормальна реакція). Тут важливо віддзеркалити стан дитини, але не зупиняти, не лікувати, не занурюватися разом із нею у почуття. Потрібно просто бути поряд. Не відволікати, не моралізувати, не розважати, не «переводити на ресурс» — дати дитині час прожити свої емоції. Вірити, що вона впорається. Зазвичай на це йде 5–15 хвилин;
- Продовжувати урок за планом;
- За потреби запитати дитину, чи потрібна їй допомога, і спрямувати до відповідного спеціаліста або близьких («Я бачу, що тобі сьогодні було важко. Як ти думаєш, хочеш із кимось про це поговорити? Хто це міг би бути з твоєї сім’ї? Можливо, ти хотів/хотіла б побалакати з психологом?»).
Якщо дитина постійно «не в дусі», на багатьох уроках у неї виникають тригери, вона заважає працювати, агресує або, навпаки, намагається всім подобатися, а її власні почуття залишаються незрозумілими, важливо спрямувати батьків на отримання фахової психологічної допомоги.
Що робити, якщо тригер зачепив учителя?
Теми ідентичності, свободи та міграції — важливі й складні. Працюючи з дітьми, ми часто знову переживаємо власний досвід і можемо торкатися власних вразливих точок. Це природно — відчувати й реагувати.
Важливо не ігнорувати свій стан, а вчасно знаходити підтримку, дбати про себе й звертатися за професійною допомогою, якщо вона потрібна.
Питання і відповіді
-
Як інтегрувати мальопис у навчання?
Ми радимо використовувати його в недільних українських школах як частину українознавчого компонента, а також в Україні як частину програми з мистецтва або курсів “Я досліджую світ” і “Громадянська освіта. Це інструмент, що поєднує мистецтво, терапію і роботу з українською ідентичністю.
-
Що це за матеріали?
Це методичні рекомендації для вчителів і вчительок українських шкіл за кордоном. Вони створені на основі двох мальописів Алевтини Кахідзе й допомагають працювати з темами свободи, пам’яті та ідентичності через мистецьку освіту. Матеріали розраховані на дітей 9–15 років.
-
Навіщо вони потрібні?
Проєкт відповідає на особливі потреби українських дітей, які опинилися за кордоном через війну. Він створює безпечний простір, допомагає досліджувати власну ідентичність і зберігати зв’язок між поколіннями.
-
Для яких вікових груп підходять матеріали?
Курс адаптований для трьох груп: 9–11, 12–13 та 14–15 років. У методичці є пояснення, як підлаштовувати заняття до кожного віку.
-
Скільки занять можна провести?
Мальописи дозволяють провести 24 заняття. Усі вони побудовані з урахуванням травмаінформованої педагогіки та сучасних мистецьких методик.
-
Чи є готові сценарії уроків?
Так. Заповніть форму для вчителів і ви отримаєте повний набір сценаріїв, сторінки для розмальовок, письмові рекомендації психолога і відео зі словами мисткині.
-
На яких педагогічних підходах базуються матеріали?
• Методика Француази Барб-Галль — дитиноцентрований підхід до роботи з мистецтвом.
• Травмаінформована педагогіка — принципи безпеки, довіри та підтримки.
• Visual Thinking Strategies (VTS) — критичне мислення через три базові запитання.
• Філософія для дітей — розвиток уміння ставити глибокі питання. -
Чим унікальні мальописи Алевтини Кахідзе?
Вони поєднують дитячу безпосередність і глибокі філософські питання. У кожній сторінці — візуальні образи, тексти, символи й метафори, що запрошують до роздумів.
Freedom Diaries — це не просто навчальні матеріали, а міст між культурою, історією та майбутнім наших дітей.
-
Чи можна проводити заняття без попереднього арт терапевтичного досвіду?
Так. У матеріалах є докладні інструкції та рекомендації, які допоможуть організувати безпечну й теплу розмову з дітьми.
-
Як побудоване кожне заняття?
1. Занурення — мовчазне споглядання, перші враження.
2. Дослідження — робота з образами, текстами, питаннями, асоціаціями.
3. Творчість — малювання, письмові вправи, рольові ігри, проєкти.
4. Рефлексія — особисті враження, обговорення, «валізка додому». -
Як довго триває заняття?
В середньому 45–60 хвилин. Ви можете скорочувати чи розширювати час залежно від вашої групи та обставин.
-
Хто працював над матеріалами?
Матеріали створені завдяки спільній творчості мисткині Алевтини Кахідзе, креативної директора проєкту Марії Прошковської із залученням психологів й освітніх експертів.
-
Що таке «валізка додому»?
Це альтернатива домашнім завданням: сімейні інтерв’ю, творчі практики, цифрові експерименти, дослідницькі місії. Дитина сама обирає, що їй цікаво.
-
Які принципи лежать в основі роботи?
• Гнучкість та адаптивність.
• Безоцінкове середовище.
• Культурна інклюзивність.
• Емоційна безпека.
• Врахування різних вікових груп. -
Як оцінити, що курс пройдений, чи є система оцінювання?
У цьому курсі немає формального оцінювання. Його мета — не перевірити знання, а створити для дітей простір, де можна відчувати, говорити й творити. Ознакою того, що курс пройдено, є сам процес: коли діти крок за кроком торкаються тем свободи, пам’яті й майбутнього, малюють, діляться власними історіями, ставлять запитання. Важливо не результат на папері, а внутрішній рух: якщо дитина змогла висловити свої почуття, почути інших і побачити у власній уяві щось нове — це і є завершенням навчання.
-
Чи є методична підтримка?
Так. Ви отримаєте сценарії занять, поради психолога та відео з мисткиня, які допоможуть зробити перший крок і побудувати розмову з дітьми. Матеріали створені так, щоб дорослому було легко почати: знайти слова для запитань, зацікавити дітей і зробити заняття живим та змістовним. Якщо ж у процесі з’являються складні почуття чи несподівані реакції, у методичці є поради, як їх витримати і куди звернути увагу, щоб врешті ця подорож була легкою і невимушеною
-
Як включити матеріали в програму?
Мальописи можна інтегрувати в різні програми і курси. На уроках мистецтва вони можуть стати практичними завданнями для малювання, створення історій чи колажів, де робота з образами природно поєднується з розмовою про свободу та ідентичність. У курсі «Я досліджую світ» їх легко використовувати як частину теми про людину, громаду чи культурну спадщину, адже діти через малюнки та діалог відкривають для себе не лише особисті, а й суспільні питання. У громадянській освіті мальописи допомагають говорити про цінності, права та відповідальність — мистецькі образи роблять ці теми зрозумілими, живими й близькими. А під час виховних годин вони можуть стати початком щирої розмови в класі: достатньо обрати одну сторінку чи запитання й присвятити йому цілу зустріч.
-
Чи потрібно надавати офіційний запит для роботи з матеріалами?
Ні, цього не вимагається. Ви можете одразу користуватися усіма матеріалами, які доступні на сайті, і включати їх у свої заняття. Довіряємо вашому професіоналізму і чутливості до того, як саме ви будете їх інтегрувати у свою програму. Водночас нам дуже важливо чути ваш досвід: будь ласка, поділіться відгуками про те, як діти реагують на завдання і які теми для них відкриваються – це допоможе вдосконалити курс.